Олена Тополя - Обеззброєна

Ти застав би мене обеззброєну без прикрас без думок без одягу;
Голос ніжністю зафарбований і заплутані надто коси;
Тепла постіль ще не застелена тінь по шкірі проміння - полоси;
Тіло залпом пʼє ранок травʼяний ти б занурився в запах прянощів;
Золотистих моїх локонів в Запах стрімких гарячих дотиків;
в їдкий запах нічної осені кожній родимці б назву вигадав;
І дивився би мовчки голодно в обеззброєну від бажання;
Без прикрас без думок оголену я твоїми руками звʼязана;
В них так солодко стало дихати .