YATSUTA - Мама говорила

Ти з розуму можеш знову зійти а мама говорила "подумай;
Щоб серденько знову він не розбив будь ласка, донь, будь розумною;
Але так як він, мам, ніхто не любив він тонкий лід, він лезо гостре;
Ні з ким не було, мам, так добре він палить мене аж до попелу;
А я назвала його долею він - полумʼя, він - буревія;
Натхнення й моя астенія я перетинаю червону межу;
Він кличе я знов до нього біжу а мама говорила не треба;
В одну річку двічі не увійти в очах його кольору неба;
Ти з розуму можеш знову зійти а мама говорила "подумай;
Щоб серденько знову він не розбив будь ласка, донь, будь розумною;
Але так як він, мам, ніхто не любив а мама говорила не треба;
В одну річку двічі не увійти в очах його кольору неба;
Ти з розуму можеш знову зійти а мама говорила "подумай.